Документ без названия
 Україна

Золотоно́ша

Золотоноша - місто обласного підпорядкування, розташоване на лівому допливі Дніпра р. Золотоношці на залізничній лінії Бахмач - Одеса з променем на Київ через Миронівку та на перехресті асфальтових шляхів Київ -Кременчук і Черкаси - Шрамківка. Відстань до Черкас залізницею - 30 км, автотрасою - 35,5 км.Площа міста - 21,7 км2.
Населення - 28,3 тисяч (2015) чоловік.

Перша згадка про місто під назвою „Глинщина”, або „Золотна”, як приватне володіння князів Глинських, зустрічається 1576 року в духівниці князя
Богдана Корецького.

В першій половині XVII ст. Золотоноша – приватне володіння князів Довмонтів, в 40–их роках – князя Яреми Вишневецького.

Назва "Золотоноша" викликала цілий цикл "золотих" легенд... Згідно з однією з них, у другій чверті XVII ст. Золотоноша була замком Яреми Вишневецького і збірним місцем податків. Зосередження в місті податків - золотих грошей - нібито й дало привід назвати його Золотоношею, тобто "золотою ношею". Проте, як свідчать писемні згадки, таке твердження хибне, бо Вишневецький прибув на Лівобережжя на початку 30-х років XVII ст., а назва міста з коренем "золот" з'явилася за 60 років до того.

За другою легендою, черкаські козаки придбане "вогнем і мечем" золото складали в напівпрохідних, болотяних заводях річки Золотоноші.



Третя легенда пов'язує назву міста з подіями часів монголо-татарського іга. Татарська флотилія, навантажена даниною, зібраною з підвладного люду, поверталася до Криму. Здійнялась буря, і хвилі ринули на чужинців. Вода поглинула і човни і скарби. Коли ж стихія вгамувалася, хвилі почали прибивати до берега золоті речі. Це сталося на місці виникнення Золотоноші. Відтак, кажуть, річку назвали Золотоношею, а згодом і місто одержало цю ж назву.

Розташована на майже неприступному острові поряд з давнім торговельним шляхом - Царгородською дорогою, осада мала зручне оборонне і вигідне географічне положення, що сприяло її швидкому розвиткові. Уже в 1616р. Золотоноша згадується як місто, а на карті французького інженера Боплана (40-ві роки XVII ст.) - як укріплене місто. 1647 року тут налічувалося 273 господарства, або приблизно 1700 осіб населення.



З 1625 року створено Золотоніську козацьку сотню у складі Черкаського полку, 1627 року - ремісниче братство. Останнє проіснувало біля 225 років. Від 1648 році Золотоноша - центр сотні як адміністративно-територіальної одиниці.

Золотоніська козацька сотня брала участь у бою зі Шведами під Ерестфером і в Полтавській битві 1709 року. У зв'язку з ліквідацією козацького устрою в Україні, 1781 року Золотоноша, до того містечко, стала містом, центром повіту Київського намісництва, 1796 року - Малоросійської, а 1802 року - Полтавської губернії. Козаки і селяни Золотоноші билися з французькими загарбниками під час Вітчизняної війни 1812 року.(докладніше:http://zolotonosha.osp-ua)



На сьогодні Золотоноша - найбільше місто черкаського лівобережжя та важливий промисловий центр області, воно знаходиться за 35 кілометрів від обласного центру на перехресті автомагістралей Київ - Кременчук і Київ - Черкаси.

Нині у Золотоноші розміщені і працюють:

  • ВАТ „Золотоніський машинобудівний завод імені Лепсе” - лідер черкаського машинобудування.
  • На всю Україну відомі Золотоніський лікеро-горілчаний завод (торгова марка „Златогор”), споруджений у 1896 році та ЗАТ „Золотоніський маслоробний”
  • ВАТ „Парфюмерно-косметична фабрика” свого часу була єдиним в СРСР підприємством, яке виробляло розроблену за власною рецептурою і технологією ефірну олію з кропу та хвої сосни і забезпечувало нею всю країну.

Зростає економічна міць державного підприємства – Золотоніського комбінату хлібопродуктів, перехід на новітні технології забезпечує йому успіх на зерновому ринку району та області.

У Золотоноші набуло розвитку також поліграфічне і меблеве виробництво.
Великим попитом користується продукція колективного підприємства:

  • „Золотоніська швейна фабрика”,
  • ВАТ „Золотоношам'ясо”,
  • Золотоніського ВАТ „Продтовари”,
  • ВАТ „Золотоніський завод залізобетонних виробів”
  • МП „Сільвер Фуд”.

Через місто пролягає залізнична колія Москва - Одеса. Завжди багатолюдною є місцева автостанція, звідки можна без проблем доїхати до Києва, Дніпропетровська, Черкас, Полтави.

Сучасну освітню мережу у місті представляють Золотоніський державний технікум ветеринарної медицини (у 1998 році відзначив своє 100-річчя), Золотоніський професійний ліцей, міська гімназія, 5 загальноосвітніх шкіл, спеціальна та санаторна школи-інтернати. На території останньої було закладено у 1962 році дендропарк площею 9 гектарів, де росте двадцятип'ятитисячна колекція дерев і кущів. Парк оберігається, як пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення і є базою практичних занять учнів.



У місті функціонують також технічна, музична та спортивна школи, 7 дошкільних закладів, 3 будинки культури, краєзнавчий музей, культурно-молодіжний центр. Будинок дитячої творчості розміщується у будівлі архітектурної пам'ятки місцевого значення, яка була чоловічою гімназією, де у 1911-1919 роках навчався видатний український письменник Семен Скляренко.

21 листопада 1992 року – Постановою Верховної Ради України № 2819 – ХІІ Золотоношу віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.

Використано фото сайту : https://www.google.com/maps


Золотоноша - символіка:



Герб Золотоноші має пурпурний щит з червоною облямівкою , що підтверджено і малюнком і супровідним текстом.
Герб і прапор Золотоноші затверджені рішенням міської ради від
15 жовтня 2009 року.
(джерело:http://heraldicum.ru)










Затверджений 15 жовтня 2009р. рiшенням сесії міської ради.
На малиновому прямокутному полотнищі з співвідношенням сторін 2:3 жовтий розширений хрест із сяйвом.

За матеріалами сайту "Геральдика України"





Розташування на мапі :

Kоординати: 49°40'60'' північної широти 32°01'00'' східної довготи
Поштовий індекс міста Золотоноша: 19700.
Телефонний код: 4737.