Документ без названия
 Україна

Узин

Узин - місто районного значення в Білоцерківському районі Київської області України. Розташований на відстані 75 км від обласного центру - м. Київ, 25 км - від районного центру - м. Біла Церква .
Територія становить 8001,1 га.
У місті проживає 13 173 жителів.

У 6 столітті н. е. на місці міста розташовувалося поселення племені Гузи, внаслідок чого місто успадкував назву від цих племен.

Першу згадку про Узеницю (Узин) — вже як селище — зустрічаємо у свідченнях жителів Узениці (лютий 1638 р.), що втекли до Московії після поразки козацького повстання 1638 р. З цих свідчень видно, що в ті часи дехто з мешканців Узениці, або Оузина, наймався на королівську службу, був реєстровим козаком Білоцерківського полку.

В часи Визвольної війни та Руїни на берегах р.Узин нерідко стояли козацькі табори, в яких перебувала ставка українських гетьманів. Так, в серпні 1651 р. в таборі на Узениці перебував гетьман Богдан Хмельницький, після свого повернення до Білої Церкви з-під Берестечка.

Під час постійних військових змагань другої половини XVIIст. , епіцентром яких стала Білоцерківщина, життя в селищі занепало. Десь з середини XVIIIст. почалося відродження села. Тоді узинські землі входили до Білоцерківського ключа. У 1773 році управитель Білоцерківського ключа пан Глембовський надав повноваження на утворення слободи на річці Узин ротмістру польської коронної служби Темберському. Від того часу село називалось Темберщиною чи Узькою, Узином.

З 1923 року по 1930 рік був районний центром Білоцерківського округу, з 1930 року в складі Білоцерківського району УРСР, з 1932 року в складі Білоцерківського району Київської області, з 1934 року по 1963 районний центр Київської області, з 1963 у складі Білоцерківського району.

У 1956 році Узин отримав статус селища міського типу, а з 25 серпня 1971 року - міста.



Місто було побудоване для розміщення особового складу і службовців стратегічного аеродрому "Узин", який був одним з найбільших в СРСР і міг прийняти навіть космічний корабель «Буран». Брав літаки всіх типів, навіть такі як «Руслан», «Мрія».

У 1961 році був тимчасовою базою для стратегічного бомбардувальника Ту-95В, який згодом зробив бомбометання термоядерної "Цар-бомби".

Також у місті є цукровий завод, який забезпечує населення робочими місцями після закриття летовища. Зараз аеродром закритий і практично не охороняється. У місті 3 основних школи: № 1, № 2 і Узинська Гімназія.



Славиться Узин своїми земляками.Відомий садівник Володимир Левкович Симиренко вивів чудовий сорт яблук “ Ренет Симиренка ” і започаткував Симиренків сад, котрий існує вже більше 100 років, даруючи узинцям запашні фрукти.

Використано фото сайту: http://foto-planeta.com/


Узин - символіка:


Затверджений рiшенням сесії міської ради. На зеленому полі срібна підкова, увінчана золотою короною. Щит обрамований декоративним картушем i увiнчаний срiбною мiською короною з трьома вежками. В гербі використано зображення коронованої підкови, яке не тільки символізує знаменитий кінний завод графів Браницких, добробут й багатство, але й нагадує про козацьке бойове минуле. Зелений колір поля символізує достаток й родючість степів.

Автори - Е.А.Чернецькій, С.Студзінській.
Зображення на сайті - В.М.Напіткін.




Затверджений рiшенням сесії міської ради. В крижі зеленого прямокутного полотнища з співвідношенням сторін 2:3 біла підкова, увінчана жовтою короною.
Автори - Е.А.Чернецькій, С.Студзінській.
Зображення на сайті - В.М.Напіткін.

За матеріалами сайту "Геральдика України"

Розташування на мапі:

Kоордінати: 49 ° 49'00 '' північної широти 30 ° 25'60 '' східної довготи
Поштовий індекс міста Узин: 09161.
Телефонний код: 4563.