Документ без названия
 Україна

Ужгород

Ужгород - oбластной центр закарпатської області - розташований на обох берегах річки Уж. Його історія налічує більше 1100 років.

Угорська літопис Шимона Кеза датує заснування Ужгорода 872 роком. Сучасна назва «Ужгород» говорить сама за себе: місто над річкою Уж.

Вже в давні часи на місці нинішнього Ужгорода були поселення. Найбільш відомими з перших засновників міста були ранні слов'яни. Одне з їх племен (білі хорвати) у другій половині I тис. Заселило район сучасного Ужгорода. Історично склалися три центри міста - Замкова гора, Радванка, Горяни. Поступово центр перемістився в найбільш укріплений район - на Замкову гору.

Ужгород XVIII ст. славився своїми ярмарками. Сюди приїжджали купці із Словаччини, Німеччини, Угорщини, Молдавії, Польщі, Греції, Росії. В цей час був побудований цілий ряд винних підвалів і складів у районі Замкової та Дайбовецької гір. Наприкінці XVIII ст. починає відбудовуватися і лівобережна частина міста, де оселялися переважно бідняки.

Для початку XIX ст. характерний економічний розмах. На Закарпатті почав розвиватися капіталізм, хоча і в рамках феодалізму. З'явилися перші фабрики; збільшилася площа міста. Упорядковано були вулиці в ценрі міста (всього в місті в 1837 р їх налічувалося вже 36). Ужгород знаходить характер типового центральноєвропейського міста. Все це будується на правому березі Ужа навколо Замкової гори. Лівобережна частина залишалася як і раніше невпорядкованою, тут були поселені німецькі колоністи, які мали власне управління.

У сірий. ХIХ ст. місто все ще мав аграрно-ремісничий характер, основним багатством городян були виноградники, з трьох сторін оточували Ужгород. Промислові підприємства з'являються в останній третині XIX ст .: відома в монархії фабрика гнутих меблів «Мундус», металообробний завод, кахельна фабрика і ряд дрібних переробних підприємств.



У 1863 р - відкрилася перша друкарня з українським шрифтом.
У 1869 р в Ужгороді діяв перший на Закарпатті лісопильний завод, в 1872 р почала працювати перша залізниця: Ужгород-Чоп.
У 1897 р з'явився перший телеграфний зв'язок Ужгород-Будапешт, а в 1902 р була здана в експлуатацію перша Ужгородська електростанція.

Перша світова війна сповільнила темп розвитку міста.
12 січня 1919 полк чехословацьких легіонерів зайняв правобережну частину міста, лівобережна залишалася під владою Угорщини. А 10 вересня 1919 Закарпатті офіційно увійшло до складу Чехословацької республіки. Ужгород став адміністративним центром краю. Саме за часів Чехословацької республіки місто отримало сучасну архітектурну завершеність. Але згідно з рішенням Віденського арбітражу від 2 листопада 1938 Ужгород був переданий Угорщині.



В березні 1939 р місто стає резиденцією регентського комісара. За часів нацизму місто перетворилося на військовий табір угорської армії.

У 1939 р Закарпаття опинилося у вирі Другої світової війни. Восени 1944 бої підійшли до Ужгорода. Війна не принесла місту якихось істотних руйнувань, хоча значно змінила населення міста, де жило тоді всього 22 тисячі чоловік.

27 жовтня 1944 місто було звільнено частинами 4-го Українського фронту.
Почалася нова сторінка не лише історії Ужгорода, а й усього Закарпаття.

Перший з'їзд Народних комітетів Закарпатської України прийняв 26 листопада 1944 історичне рішення про возз'єднання з Радянською Україною.
29 червня 1945 був підписаний договір про возз'єднання Закарпаття з Українською РСР.



22 січня 1946 Закарпатська Україна була реорганізована в Закарпатську область, а Ужгород став обласним центром.

На кінець 50-х рр. населення значно зросла (1959 - 47396 жителів).
У 1990-х рр. кількість населення досягла 120 тисяч.
На околицях Ужгорода будувалися нові підприємства. Нові житлові райони змінили обличчя міста.



У місті, вперше на Закарпатті, було піднято синьо-золотий прапор , проголошена департизація функцій місцевої влади, проведена реформація місцевого самоврядування.

На сьогоднішній день Ужгород - адміністративний, економічний і культурний центр області. Тут розташовані регіональні органи управління, науково-дослідні інститути, університети, інститути, середні спеціальні навчальні заклади, професійно-технічні училища, численні спортивні споруди.

Ужгород - місто цікавих історичних пам'яток та архітектурних ансамблів, місто сакур і магнолій.
Переживши всі події, що відбувалися тут, місто придбало свій, оригінальний стиль. Подорожуючи Ужгородом можна себе відчути як в машині часу: то перебуваєш серед середньовічної чи еклектичної архітектури часів Австрійської та Угорської імперій, то раптово опиняєшся у ХХ столітті серед прагматичного чехословацького конструктивізму, а потім бачиш перед собою будівлі радянського модернізму серед яких ростуть дерева, привезені з Японії , Аргентини, Канади, Австрії, Британії, США, Афганістану та багатьох інших країн.

Цікаво відзначити те, що місто сьогодні умовно поділяється на три історично-архітектурні частини: місто угорського періоду з центром на площі Театральній, місто чехословацького періоду з центром на площі Народній, місто радянського періоду з центром на площі Кирила і Мефодія.

Використано фото сайту: http://uk.wikipedia.org


Ужгород - символіка:




Герб радянського періоду затверджений 14 червня 1990 рішенням сесії міської ради. На лазуровому полі виростає з землі виноградний кущ з трьома лозами золотого кольору.
Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома вежами.

Комп'ютерна графіка - В.М.Напіткін.





Прапор радянського періоду затверджений в червні 1990 р рішенням сесії міської ради. Прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 2: 3 складається з двох рівних горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. На блакитний смузі біля древка герб міста.
Комп'ютерна графіка - К.М.Богатов.
За матеріалами сайту "Геральдика України"


Розташування на мапі:

Kоордінати: 48°37'15 '' північної широти 22°17'49 '' східної довготи
Поштовий індекс міста Ужгород: 88000.
Телефонний код: 312.