Документ без названия
 Україна

Турка

Ту́рка — місто в Карпатах, адміністративний центр Турківського району Львівської області, неофіційна столиця Бойківщини.
Місто розташоване на півдні Львівщини, у Карпатах, на лівому березі річки Стрий, з його притоками р. Яблунька та р. Літмир, між горами Шименка, Кичера, Вінець та Осовня. Місто розташоване за 137 км від Львова, за 107 км від Ужгорода, за 75 км від Дрогобича, на висоті 557 метрів над рівнем моря. Площа міста становить 0.003 тис. га.
У місті проживає 7306 осіб .

Місце розташування первинного сторожового поселення, з якого постало місто Турка, визначалося проходженням по території Карпат долиною Стрия між горами Пікуй і Галич так званого «Руського Путі» — торгового шляху доби неоліту, який через Турку сполучав Західну Європу з Угорщиною, Семиградщиною, Молдавією та Балканами.

За найвірогіднішою версією назву місто одержало від первісних диких биків — турів, які водилися в навколишніх лісах. За іншою версією вона походить від назви воріт-веж «турія», «тур'я», «турня», які стояли при в'їзді в місто. Назва міста не має нічого спільного з туркам.



Свою історію
місто починає з IX століття від древньо-руського поселення, яке розташовувалось на Руському Путі. На Круг-Городищі стояла військова залога, охороняла цей шлях. Поруч на Старому Селі стояла сторожова вежа, на якій під час приближення до поселень ворогів запалювали багаття, попереджаючи про небезпеку жителів долини річок Стрий і Яблунька.

Очевидно, місто засноване в період з 1280 по 1320 рік, коли Лев Данилович приєднав до свого князівства Закарпаття, в тому числі і територію теперішньої Турківщини, яка перебувала в Кавкасійських горах (Карпати). В цьому часі, зміцнюючи свої кордони та охорону Руського Шляху, ним були засновані сасівські села-гнізда: Явора, Ільник, Комарники, Висоцьке та Турка.



Перша відома письмова згадка про Турку датується 27 червня 1431 року. Тоді польський король Владислав II Ягайло в Медиці надав привілей (грамоту) на володіння Туркою і навколишніми селами угорському графові Іванові (Ванчі) Волоху та його синам - Хотку, Іванку і Занку.

В 1730 році власник Турки Антоній Калиновський посприяв отриманню містом Магдебурзького права і перемістив до Турки свою резиденцію. Калиновський також запросив до Турки отців-єзуїтів, за свої кошти спорудив для них дерев'яний костел та підтримав створення у місті місії єзуїтів.

Від 1772 до першого поділу Польщі місто входило до складу Королівства Галичини і Лодомерії. В 1778 році був збудований мурований римо-католицький костел, в XIX столітті закладений міський єврейський цвинтар, в 1903 році єврейська ґміна отримала незалежність.



Від 1905 року через місто проходить залізнична колія, що сполучає Ужгород з Самбором, функціонує приміщення залізничного вокзалу.

У вересні 1939 року Турка потрапила до територій, що згідно з пактом Молотова-Ріббентропа відійшли до СРСР. Від 4 грудня 1939 перебувала у складі Дрогобицької області УРСР.

Після нападу Німеччини на СРСР місто перебувало під німецькою окупацією, з 1 серпня 1941 у складі Самбірського повіту , Дистрикту Галичина Генерального Губернаторства.

26 вересня 1944 року місто було зайняте радянськими військами.

Після II світової війни Турка знову ввійшла до складу УРСР, спочатку в межах Дрогобицької, а згодом Львівської області. Після проголошення в 1991 незалежності України місто надалі залишається адміністративним центром Турківського району Львівської області.

Турка є неформальною столицею Бойківщини — «Серцем Бойківського краю».
З 1992 року в Турці відбуваються Всесвітні бойківські фестини — свято на яке з'їжджаються бойки з усього світу на фестиваль і конгрес. Це справжнє дійство народної культури, ке триває 2-3 дні й дарує людям багато музики, спів, танців, витворів народних умільців і майстрів бойківської кухні.

На Бойківських фестинах, як у люстрі відбиваються дбайливо збережені звичаї, традиції та обряди бойків, їхнє колоритне вбрання, говірки, темперамент. На сьогодні в Турці відбулися вже четверті Всесвітні бойківські фестини.

Гордістю мешканців Турки є Народний музей «Бойківщина», який діє при Центральній районній бібліотеці в будівлі міської ратуші . Експозиція музею розміщена за розділами: «Історія Турки від давніх часів до сьогодення».



В Турці знаходиться головний офіс Всеукраїнського Об'єднання «Письменники Бойківщини». Об'єднання створене 18 липня 2003 року. Серед п'ятдесяти членів об'єднання є члени Національної спілки письменників України, Української Асоціації письменників, Національної спілки журналістів України, члени та керівники регіональних творчих товариств, активісти різноманітних культурних громадських організацій України та зарубіжжя.

Використано фото сайту : http://foto-planeta.com


Туркa - символіка:




Затверджений 13 серпня 1992р. рiшенням сесії міської ради.
На золотому полі чорний тур. В зеленій главі щита три срібних ялинових гілки в один ряд. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома вежками.

Зображення на сайті - В.М.Напиткін.





Затверджений 27 грудня 2011р. рiшенням №568 сесії міської ради. Прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 3:5 складається з двох рівних горизонтальних смуг жовтого і блакитного кольорів. У центрі полотнища герб міста.
Зображення на сайті - К.М.Богатов.
За матеріалами сайту "Геральдика України"

Розташування на мапі :

Kоординати: 49°09'19'' північної широти 23°01'44'' східної довготи
Поштовий індекс міста Туркa: 82500.
Телефонний код: 3269.