Документ без названия
 Україна

Ско́ле

Ско́ле — місто, розташоване в долині річки Опір в Українських Карпатах, районний центр Львівської області, один з історичних центрів Бойківщини, занесений до Списку історичних населених місць України.

Станом на 2010 рік у Скольому проживає 5950 мешканців . Етнічний склад мешканців майже однорідний. Переважна більшість — українці

Основна водойма міста — річка Опір. Характер річки — гірський.В межах міста в середині 1980-х років на правому березі Опору, у відпочинково-рекреаційній зоні споруджено штучне озеро, площею 0,5 га.

Місто Сколе має свою унікальну історію, яка пов’язана з формуванням української держави та часами Київської Русі і Галицько-Волинського князівства.



Вперше місто Сколе в історичних документах згадується в 1397 році. В цьому році польський король Ягайло дозволив населенню заселяти землі в Карпатських долинах. Але археологічні дослідження свідчать, що тут перші поселення були набагато раніше - приблизно на початку ХІ ст.н.е.  Також про дату перших поселень можна дізнатись з легенди про князя Святослава, згідно з якою долині військо Святополка "скололо" Святославу голову. Як раз назва міста походить від цієї легенди.



Саме за часів Київської Русі місто мало важливе економічне та політичне значення. Адже через місто проходив дуже важливий торговий шлях на Закарпаття з Волині та Галичини. Цей шлях раніше називали "на угри". На території Сколе були знайдені кам’яні сокири, кістяні вироби, кераміка та інші артефакти, які належать до цих часів.

Ще при Київської Русі на півночі міста на протилежних горах стояли дві вартові вежі Башта і Забашта. Ці вежі використовувались для оборони міста від ворогів. Від цих двох веж походять сучасні назви вершин цих гір: Башта і Забашта.

У 1397 році поселення отримало Магдебурзьке право, за яким місто звільнили від управління і суду великих земельних власників та були створені органи місцевого самоуправління.

У 1660 році поряд із поселенням виникло містечко «Олександрія», яким володів польський шляхтич граф Олександр Януш Заславський. Це місто в центрі мало дерев'яний замок та ратушу посеред торгової площі, яку використовували в місті під торгівельний центр і склади. Назва «Олександрія» не прижилася, і місцеві жителі далі називати місто - Сколем.

У 1673 році, через раптову смерть князя Олександра Заславського, Сколе, разом з усіма іншими маєтками родини Заславських перейшло у володіння роду Любомирських.

Станом на 1692 рік Сколе було типовим галицьким містечком, поділеним головним карпатським торговим шляхом на дві половини: шляхетську, де був княжий замок і дерев'яні будинки ходачкової шляхти; і хлопську, або рустикальну — власне давнє село Сколе, посеред якого йшла одна вулиця, яка так і називалась, «серед села».



10 червня 1772 року у Сколе вступили австрійські війська. Розпочався довгий період поступової німецької колонізації краю...
(докладніше тут:https://uk.wikipedia.org/)

З 1991 року місто в незалежній Україні.

Проголошення незалежності України було сприйняте сколівчанами з величезним ентузіазмом. Проте, ніхто тоді не подумав про економіку. За 20 років незалежності України в місті не збудовано жодного нового підприємства, натомість ті підприємства, що залишились у спадок від Радянського Союзу збанкрутували, або їх обладнання просто розікрали.

Промислове будівництво припинено ще на початку 90-х років XX століття, а нечисленні довгобуди розібрали на будматеріали. Проте в царині культури прогрес суттєвий — у 1995 році на площі Шевченка встановлено бронзовий пам'ятник кобзарю і регулярно відбуваються народні віче, а влітку 2009 року, за спонсорською допомогою сколівських підприємців, відкрито меморіал воїнам УПА.

Приблизно в 1999–2000 роках почалося «перша хвиля» пожвавлення діяльності приватних підприємців. Було відкрито нові магазини, аптеки, кількість робочих місць зросла. Окрім того, місто стало набувати кращого вигляду — як владою так і підприємцями було зроблено ремонти фасадів державних, приватних будівель.



На даний час у Скольому є дві загальноосвітні середні школи I–III ступенів і одна школа-інтернат для дітей-сиріт. Найстаршою і найбільшою за кількістю учнів (близько 800 у 2008 навчальному році) є Сколівська середня загальноосвітня школа, якій у 2008 році був наданий статус академічної гімназії при Національному Університеті «Львівська політехніка».

В місті збереглась єдина повністю дерев'яна церква св. вмч. Пантелеймона XVI століття. Поряд з церквою розташована також дерев'яна дзвіниця XVII століття. Храмовий комплекс є яскравим взірцем старовинної сакральної архітектури; церква Різдва Пресвятої Богородиці (збуд. 1895 року); римо-католицький костьол Семи скорбот Діви Марії (збуд. 1895 року)

Використано фото сайту : https://www.google.com


Ско́ле - символіка:



Затверджений 12 квітня 1994р. рiшенням сесії міської ради.
На лазуровому полі Архангел Михаїл у золотому обладунку та червоній сорочці зі срібним мечем та золотим щитом з червоним хрестом; крила срібні, німб - золотий, Архангел стоїть на срібній хмарі. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома вежками.

Автор - А.Б.Гречило. Зображення на сайті - В.М.Напиткін.







Затверджений 12 квітня 1994р. рiшенням сесії міської ради. Прямокутне полотнище з співвідношенням сторін 1:1.
На синьому полі зображений Архангел Михаїл. По сторонам хоругва має жовту лиштву шириною 1/5 від ширини.

Автор - А.Б.Гречило. Зображення на сайті - В.М.Напиткін.
За матеріалами сайту "Геральдика України"

Розташування на мапі :

Kоординати: 49°02'11'' північної широти 23°30'49'' східної довготи
Поштовий індекс міста Сколе : 82600.
Телефонний код: 3251.