Документ без названия
 Україна

Раде́хів

Раде́хів — місто у Львівській області України, адміністративний центр однойменного району. Розташоване у рівнинній і легкохвилястій місцевості Надбужанської котловини, над річкою Острівкою — притокою Стиру. Понад місто проходить Головний європейський вододіл.

Населення становить 10,701 мешканців. За статистичними даними, 1880 року в Радехові було 3555 мешканців, а 2001 року — 9 230.

У місцевих переказах назва «Радехів» пояснюється словосполученням слів «радо ховатися», оскільки людям доводилося часто переховуватися від ворогів у лісах, болотах та очеретах. Це типова народна етимологія. Насправді назва міста має відантропонімічне походження: «Радех» від «Радослав», «Радолюб» тощо.

Перша письмова згадка про Радехів датована 1472 роком.Радехів — спочатку поселення, потім село, містечко, а в наш час — районний центр Львівщини.



У Х — ХІ століттях
Радехів існував як населений пункт. Територія, на якій постало місто, входила до Белзького князівства, що утворилося близько 1170 року і належало спочатку Володимир-Волинському, а потім Галицько-Волинському. Белз був одним з великих міст на заході Волинського князівства.

Власниками Радехова були представники роду Лащів. На початку XVIII століття Радехів переходить у володіння графа Міра. В Радехові будує він великий палац, який став центром магнатської латифундії. Тут починають відбуватися торги, і містечко поступово розбудовується і перетворюється в місто.



У другій половині XIX століття
Радехівська латифундія перейшла до сім'ї графа Владислава Бадені, який одружився на дочці графа Фелікса Міра Цецилії (11.VIII.1825, Буськ—25.II.1897, Львів). Його син Станіслав Бадені вважався сьомим із десяти найбагатших магнатів Галичини, був намісником цісаря в Галичині.

На той час діяли в Радехові невеликі промислові і торгові фірми. 1910 р. в Радехові було закінчено будівництво залізної дороги Львів—Стоянів, яку фінансував С. Бадені.

Наприкінці XIX ст. на початку XX століття у Радехові існував ряд громадських організацій, зокрема товариство «Сільський господар». Протягом 16 років діяло «Грошове товариство друзів шкільної дітвори», метою якого була матеріальна допомога бідним дітям незалежно від їх національності та віросповідання. Також діяло «Братство тверезості».

З другої половини XIX століття діє товариство «Просвіта», яке ставило собі за мету відстоювати українську мову та культуру від посягань австро-угорської та московської влади, польських шовіністів. Читальню в самому Радехові відкрито в травні 1897 року.

У листопаді 1912 року відбулося урочисте посвячення місцевого «Народного Дому». Тепер в ньому знаходиться центральна районна бібліотека. При Народному Домі працювали промислова школа, народна школа, товариство «Рідна школа», «Просвіта», «Сільський господар».



Зараз у місті працює фізкультурно-спортивна організація «Колос», молодіжний спортивно-оздоровчий клуб «Легенда», молодіжна організація «Пласт». Також молодіжний спортивний клуб"Шерхан".

Медичне обслуговування здійснюють Радехівська центральна районна лікарня та поліклініка при ній.

У місті відкритий пам'ятник Тарасові Шевченку. 9 листопада 2008,.Також у центрі біля Ринкової площі стоїть статуя ангела з мечем,який береже спокій міста.

Використано фото сайту : https://uk.wikipedia.org


Раде́хів - символіка:





Затверджений в 1997р. рiшенням сесії міської ради. На лазуровому полі в золотому сяйві око. Щит обрамований декоративним картушем i увiнчаний срiбною мiською короною з трьома вежками.

Зображення на сайті - В.М.Напиткін.






Затверджений 29 серпня 1997р. рiшенням сесії міської ради.
На квадратному жовтому полотнищі синій квадрат, який торкається вершинами сторін прапора; на ньому жовте сяйво, на якому Око Провидіння.

Зображення на сайті - К.М.Богатов.
За матеріалами сайту "Геральдика України"


Розташування на мапі :

Kоординати: 50°16'44'' північної широти 24°38'17'' східної довготи
Поштовий індекс міста Раде́хів: 80200.
Телефонний код: 3255.