Документ без названия
 Україна

Поло́нне

Полонне — місто в Україні, адміністративний центр Полонського району Хмельницької області. Одне з найдревніших міст України .
Місто розташоване на річці Хомора, за 104 км від Хмельницького. У межах міста розташована залізнична станція Полонне та залізнична станція Понінка на лінії Шепетівка—Бердичів.

Через місто проходять дороги Т 2309 Шепетівка—Бердичів та Т 0612 Новоград-Волинський—Старокостянтинів. Статус міста поновлено 1938 року.
На 1 січня 2011 року населення становило 21 999 осіб.

Згідно з «Етимологічним словником літописних географічних назв Південної Русі» назва міста утворилася семантичним способом від давньоруського «полонина» (лука, луг) до «полоня» — «відкритий простір, який не поріс деревами й кущами».



Полонне перебуває на межі лісу та поля, Полісся та Лісостепу. На такій самій межі неподалік знаходяться села Поляна, Полянь і Полянка. Спільний корінь «поле» в усіх цих назвах і їх схоже розміщення додають додаткової ваги твердженню, що назва міста відображає його розташування і вигляд — безлісе місце над річкою.

Перша згадка про Полонне

Полонне декілька раз згадується в давньоруських Іпатіївському та Лаврентіївському літописах. Одна з згадок говорить, що у 1169 році половці, заглибившись у володіння Київського князівства, дійшли до міста Полонного, яке належало київській Десятинній церкві.З літописів відомо, що в 996 році Володимир Великий завершив будівництво Десятинної церкви і приписав їй десяту частину своїх «градів». Серед них було і Полонне, недарма літописець називає його «святої Богородиці град Десятинний».

Давня історія



996 року князь Володимир Святославович приписав Полонне до київської Десятинної церкви. Спочатку місто належало Великим князям Київським; бували великі князі Володимир Святославович, Ярослав Мудрий, в 1170 році жив удільний князь Володимир Мстиславович.

1195 рік київський князь Юрій віддає Полонне своєму зятеви Роману Мстиславовичу — правителю Волині. З цього часу і по сьогодні місто є складовою Великої Волині. Після утворення Галицько-Волинського князівства Полонне ввійшло до його складу. Стояв із своєю раттю біля Полонного король Данило Романович — тоді власник міста.

Для захисту від кочівників на природній височині було зведено замок—фортецю із земляними валами, дерев'яним частоколом.

В угоді від 1366 р. Казиміра ІІІ з Любартом Полонне згадується серед «мурованих» міст.
В 1494 році місто було надане князю Костянтину Острозькому.

У 1510 р. на місці укріпленого посаду князь Костянтин Острозький будує нову фортецю.

1569 рік Полонним заволодів Альбрехт Ласький, наступного 1570 p. він передав місто королю.

У 1640 р. князь, краківський воєвода Станіслав Любомирський сприяє укріпленню центру міста бастіонним п'ятикутним в плані оборонним валом за голландською системою і фортечними мурами. Автором перебудови був італійський архітектор Матео Трапола.

З 1648 року Полонне було сотенним містом Волинського полку в Українській державі Богдана Хмельницького.)

11 грудня 1766 р. король Станіслав ІІ Август Понятовський підтвердив права міста на прохання його тогочасного власника — князя Марціна Єжи Любомирського, сина казімірського старости Антонія Бенедикта.



В XIX — початку XX ст. місто було центром Полонської волості.
(докладніше:https://uk.wikipedia.org

Використано фото сайту : https://www.google.com/maps


Полонне - символіка:

Затверджений 23 січня 1991р. рiшенням сесії міської ради.У лазурово-пурпуровому розтятому щиті срібна фортеця з золотим дахом на зеленій горі; над нею - срібний куманець, обрамований золотом і прикрашений квітами золотого кольору. Лазуровий і пурпуровий кольори означають Поділля, до якого місто належить нині, і Волинь, до якої належало колись; куманець - символ однієї з найхарактерніших для міста галузі - виробництва побутової та декоративної порцеляни.За матеріалами сайту "Геральдика України"



Розташування на мапі :

Kоординати: 50°07'25'' північної широти 27°30'28'' східної довготи
Поштовий індекс міста Полонне: 30500.
Телефонний код: 3843.