Документ без названия
 Україна

Нова Одеcа

Нова́ Оде́са — місто у Миколаївської області України, адміністративний центр Новоодеського району.
Нова Одеса розташована над річками Південним Бугом та його притоках Гнилим Єланцем і Ніршею. Відстань до обласного центру автошляхом Р06 становить 33 км.

До 1739 року називалося Олексіївське. Тут було оселено російських старовірів. Князь Мініх залишив опис села, під час свого походу на Туреччину у 1737 році. Російські війська зупинилися табором на місці сучасного села Троїцьке, а на місці сучасної Нової Одеси на карті Мініха було позначено досить велике село російських старовірів, в якому вже існувало дві церкви. Тоді основним заняттям жителів цього краю було землеробство, розведення коней, великої рогатої худоби та овець, рибалка у річках, полювання на бобрів й степових тварин.

У 1739-1832 роках село офіційно називалося Федорівка, за ім'ям першого — запорізького козака Федора Осадченко. Нащадки які досі живуть в Новій Одесі: Любар Любов Михайловна, Любар Валерий Валерийович, Осадченко Михайло Михайлович. Після російсько-турецької війни 1768-74 років тут оселяються запорожці й арнаути.



За переписом 1787 року у Федорівці цього часу було 56 поселенських дворів та 166 осіб чоловічої статі. Поселення Федорівка, Новопетрівське, Кашперівка, Гур'ївка та інші села вниз по Південному Бугу позначенні як села вербованого козацького війська. У 1785 році організується Бузький єгерський корпус, командувачем якого було призначено Михайла Кутузова, у складі якого був і козачий Бузький полк. Після війни 1796 року козаки поселяються по селах і 1797 року розформовуються.

1803 року Бузьке козацтво поновлюється. 1817 року козацький стан ліквідовується і вводиться стан військового поселення, що був одним з найгіркіших періодів Федорівки. Село Федорівка разом з селами Троїцьке, Кашперівка, Новопетрівське, Себине, Гур'ївкою, Баловне та Матвіївкою входили до складу Другого Бузького уланського полку.

1829 року полкам Бузької уланської дивізії було надані назви: Ольвіопольский, Вознесенський, Одеський та Бузький. 1832 року Федорівка була штабом полку 4-ї уланської дивізії, тому імператор наказав перейменувати її на Нову Одесу.

У 1859 році ліквідовані військові поселення, в 1860 році Нова Одеса була визначена містечком. Всі поселенці були наділені землею по 2 десятини на душу. У 1879 році у Новій Одесі була побудована двокласна земська школа на 25 учнів для багатіїв й чиновників.

Влітку 1905 року селяни захоплюють сінокоси, випаси, косять панські хліба; у листопаді — грудні 1905 року вони нападають на поміщицькі садиби, розбирають худобу, зерно, ламають панські будинки. Для придушення повстань, вже у грудні у Новій Одесі та Кашперівці розміщується 200 козаків. Багатьох учасників було січено нагаями, арештовано і вислано до Сибіру.

В боях під Березівкою у березні 1919 року відмітився бронепоїзд «Смерть Директорії» на якому було багато більшовиків-новоодеситів, яким командував колишній матрос
К. А. Чеклов. У серпні 1920 року електричною секцією Губ раднаргоспу в селі було побудовано першу електростанцію на 22 кВт. У листопаді того ж року до Нової Одеси прибув агітпароплав «Селянин», що привіз верстати та різне обладнання для майстерні по ремонту сільськогосподарського обладнання.

1923 року Нова Одеса стає районним центром. У травні 1929 року у поселенні організовується кущ-комбінат, що забезпечував колгоспи живим тяглом, тракторами, сільськогосподарським реманентом, сортовим насінням та племінною худобою. В 1930 році кущ-комбінат було реорганізовано в машинно-тракторну станцію. У 1920-х роках для дітей було відкрито 4 початкових, а з 1927 року і семирічна школи. Обладнано театр, клуб, кінематограф та створено першу в районі бібліотеку. Великою подією в культурному житті села було встановлення 1926 року перших радіоточок. З перших же днів радянської влади організовується лікарня на 20 ліжок.



8 листопада 1939 року було побудовано красиву двоповерхову середню школу, перебудовується приміщення МТМ, будинок сільської науки, розширюється приміщення районної лікарні. Протягом 1963–1964 років в селищі побудовано 6 двоповерхових житлових будинків на 50 квартир, водопровід, тротуари.
В 1959 році введено в дію кінотеатр на 450 місць.

Використано фото сайту : https://www.google.com/maps


Нова Одеcа - символіка:




Затверджений 29 квітня 2005р. рiшенням №7 XXII сесії міської ради. На лазуровому полі у перев'яз праворуч золота козацька піка вістрям догори із срібним наконечником, вгорі - червоний козацький хрест із золотою облямівкою та променями, внизу - срібний якір-кішка, обвитий канатом. Щит обрамований декоративним картушем та увiнчаний срібною міською короною з трьома вежками.

Автори - І.Д.Янушкевич, Р.Кочкуров, М.Штомпель.





Затверджений 29 квітня 2005р. рiшенням №7 XXII сесії міської ради. Прямокутне полотнище з співвідношенням сторін 2:3 жовтого кольору, внизу якого три хвилясті рівновеликі горизонтальні смуги: блакитна, біла, блакитна; біля древка - герб поселення. Ширина герба становить 1/5 ширини прапора.
Зображення на сайті - В.М.Напиткін.
За матеріалами сайту "Геральдика України"


Розташування на мапі :

Kоординати: 47°18'29'' північної широти 31°46'56'' східної довготи
Поштовий індекс міста Нова Одеcа: 56600.
Телефонний код: 5167.