Документ без названия
 Україна

Кобеля́ки

Кобеля́ки (Кобиляк) — місто, районний центр Кобеляцького району в Полтавській області. Розташоване на правому березі р. Ворскли при впадінні р. Кобелячки (звідси й назва), за 69 км від обласного центру (автошлях E584)та за 13 км від залізничної станції Кобеляки.
Територія Кобеляк заселена у 2—6 ст. Позначені на карті Данкерта, 1620—36 та Девіта, 1632. Опис міста середини 17 ст. залишив турецький мандрівник Евлія Челебі.

До визвольної війни 1648—54р.р. Кобеляки належали шляхтичу Ю. Немиричу, з 1648p. стають сотенним містечком Полтавського полку.
1657p. містечко знову захопив Ю. Немирич, але у наступному році він був розбитий Мартином Пушкарем.

1760 року граф Воронцов привласнює в Кобеляках частину селянських та козацьких дворів.
1768p., під час російсько-турецької війни, місто захопили й зруйнували кримські татари.

З 1765 pоку Кобеляки входили до Катерининської провінції Новоросійської губернії, у 1773—83p. — ротне місто Дніпровського пікінерного полку, з 1796 належало до Кременчуцького повіту Малоросійської губернії, з 1803 — повітове місто Кобеляцького повіту Полтавської губернії.



1828 року створена міська Дума, згодом — поштова станція. 1843 року Кобелякам присвоєно герб. У середині 19 століття через місто пролягали торгові тракти на Катеринослав, Полтаву та Кременчук. Відбувалося 5 ярмарків на рік. У 1859 в місті проживало 7993 жителів; у 1863 — 9424 жителів; у 1897 — 10 487 жителів.

1870 року введено до ладу залізничну станцію Кобеляки. У 1859 відкрито повітову лікарню. У місті також працювали 4 училища, прогімназія, жіноча гімназія, комерційне училище та чоловіча гімназія та 7 шкіл, Народний будинок з драматичним колективом під керівництвом С. Г. Киреєва.



З 7-го листопаду 1917 року в складі Української Народної Республіки.

Після відступу союзників і низки поразок української армії Полтавську губернію, в т.ч. Кобеляки було анексовано більшовиками в 1920 року.

З 1923 року Кобеляки — райцентр Полтавської округи, з 1932 року — Харківської, з вересня 1937 року — Полтавської області.

Сучасність

У Кобеляках працюють завод продтоварів «Мрія», швейна фабрика, хлібокомбінат, комбікормовий завод тощо.

Місто газифіковане 1966 року. Є критий ринок, автовокзал. 3 школи, музична школа, школа-інтернат, профтехучилище, 2 дитсадки.



Є центр мануальної терапії ім. Миколи Касьяна, Будинок культури на 550 місць, 1 бібліотека (заг. книжковий фонд — 173,3 тис. од. зб.), історичний музей, Кобеляцький музей літератури і мистецтва, 3 парки відпочинку. Пам'ятники: В. І. Леніну (1954),
Б. Хмельницькому (1962), комсомольцям 20-х років (1968), Т. Шевченку.



У Кобеляках — братська могила радянських воїнів (18 чол.). Поблизу Кобеляк, у напрямку до села Ганжівки, в заплаві пересохлої річки Кобелячок виявлено поселення черняхівської культури. Виходить газета «Колос»,Ехо.

Використано фото сайту : https://www.google.com/maps


Кобеля́ки-символіка:




Затверджений 15 грудня 2000р. рiшенням XXI сесії міської ради XXIII скликання. Щит чотиридільний і скошений, на верхньому лазуровому полі золотий лапчастий хрест, у нижньому червоному полі золота літера "К", на бічних золотих полях по червоній восьмипроменевій зірці. Щит обрамований декоративним картушем i увiнчаний срiбною мiською короною з трьома вежками.







Затверджений 15 грудня 2000р. рiшенням XXI сесії міської ради XXIII скликання. Квадратне полотнище, від древка на синій вертикальній смузі (завширшки в 1/3 сторони прапора) жовтий козацький хрест, над ним та під ним - по білій восьмипроменевій зірці; із вільного краю на жовтому фоні малинова літера "К".

За матеріалами сайту "Геральдика України"


Розташування на мапі :

Kоординати: 49°08'60'' північної широти 34°12'00'' східної довготи
Поштовий індекс міста Кобеля́ки: 39200.
Телефонний код: 5343.