Документ без названия
 Україна

Харків

Місто Харків - адміністративний центр історико-географічної області України, за якою закріпилася назва
«Слобожанщина».
Площа сучасного Харкова перевищує 300 кв. км, а населення становить 1 млн 450 тис. чол. Територія міста - це горбиста рівнина з долинами, ярами та ін.

Існує кілька версій про виникнення назви «Харків». Деякі історики вважають, що Харків - трансформована назва від Шарукань, половецької столиці, яка була на цих землях, інші пов'язують назву з ім'ям ватажка перших українських переселенців в середині XVII ст. Харка (Харитона). Більшість же фахівців вважають, що свою назву місто отримало від річки Харків. Назва це вперше згадується в «Книзі Великому Кресленню», укладеній 1627 р., і досі залишається гідронімічною загадкою.



Засновниками міста
були українські козаки й селяни, що втекли від національно-релігійного та соціального гніту польських панів з Придніпровської і Західної Україні, особливо в період визвольної боротьби українського народу під проводом
Б. Хмельницького.

Одночасно з українцями тут з'явилися російські поселенці. У результаті взаємодії двох міграційних потоків: із заходу, більшого, українського, і з півночі, меншого, російського (руського), сформувалася слобожанська субкультура. У XVII-XVIII ст. Слобожанщина перетворилася в особливу історико-географічну область Україна з характерним колоритом матеріальної і духовної культури.



Першу Харківську фортецю
побудували «за черкаським» (тобто українським) звичаєм. У 1656 р. московський цар Олексій Михайлович видав указ про створення окремого Харківського воєводства. Фортеця, яка виникла на місці, де зливалися річки Лопань і Харків, мала 10 башт і довжину стін понад один кілометр.

Харків став центром Харківського козацького полку. Українські переселенці принесли з собою характерний для них козачий військовий і адміністративний порядок. З перших років існування фортеці біля неї почав селитися торгово-ремісничий люд.

Протягом довгого часу Харків належить до Бєлгородської єпархії.
У 1799 р. було створено Слобідсько-Українську єпархію з центром у м. Харкові.

Харків стає губернським містом. Створюється міська дума (1785 р.).
З 1734 р. починає діяти поштова служба, з 1739 р. з'являється перший лікар, з 1778 р. - перша аптека.

Уже у XVIII ст. Харків стає освітнім центром.

На початку XIX ст. Харків уже розвивається не тільки як торговий, але і як промисловий центр. До 1897 р. в місті налічується понад 70 підприємств: млинів, салотопок, гуралень і чинбарських заводів.

У 1869 р. відкрили залізничну магістраль, яка зв'язала місто з Москвою, а потім - з Донбасом, Києвом, портами Чорного й Азовського морів. У місті розвивається вагоноремонтна справа, у 1897 р. дав першу продукцію Харківський паровозобудівний завод.



Зі зростанням міста з'являлися й нові навчальні заклади. До початку ХХ ст. в Харкові було чотири чоловічі, дві жіночі гімназії, два реальні училища, духовна семінарія, кілька приватних гімназій і пансіонів, Інститут шляхетних панянок, Комерційне училище, п'ять вищих початкових училищ (усього на 1902 р. - 111 початкових шкіл).

Багато подій у культурному та науковому житті Харкова у XIX ст. відбувалися вперше не лише в місті, а й у всій Україні. Перший провінційний музей в Росії було відкрито в Харкові в 1886 р. Це був міський художньо-промисловий музей.

Отже, на початок ХХ ст. Харків стає промисловим, науковим і культурним центром з величезним потенціалом. ( докладніше: http://www.city.kharkov.ua )

Харків сьогодні



Харків є одним з найбільших міст України, а також обласним центром Харківської області. Заснований в 1654 році. Чисельність населення становить близько 1,5 млн чол. (1446,5 тис. чол. на 01.01.2011).

Харків розташований у північно-східній частині України на кордоні двох ландшафтних зон - лісостепу та степу - біля місця злиття річок Лопань, Уди і Харків. Його територія становить горбисту рівнину - понад половину загальної площі міста розташовано на ділянках висотою близько 100 м над рівнем моря.

Завдяки зручному географічному розташуванню Харків протягом століть нарощував економічну міць і розвивав систему транспортних комунікацій.

Сьогодні він є дуже великим транспортним вузлом: важливі залізничні шляхи та автомагістралі ведуть на Донбас, до Криму, на Кавказ, до портів Чорного, Азовського й Балтійського морів, до багатьох великих індустріальних центрів, які розташовані за межами України.

За науковим і освітнім потенціалом Харків посідає друге місце в Україні.
У середньому за рік тут готують понад 33 тис. фахівців, що забезпечує високий рівень кваліфікації трудових ресурсів регіону.

Харків - місто з багатими культурними традиціями. Тут працюють 6 великих театрів: Академічний театр опери та балету ім. М. Лисенка, Український академічний драматичний театр ім. Т. Шевченка, Російський академічний драматичний театр ім. О. С. Пушкіна, Театр музичної комедії, Театр для дітей та юнацтва, Ляльковий театр.



Харків - спортивне місто.
Тут створено всі умови для занять спортом і виховання майбутніх майстрів і чемпіонів. Працюють 19 стадіонів, 850 спортивних майданчиків, 363 спортивних зали, 19 басейнів, понад 40 тенісних кортів, гольф-клуб. Гордістю Харкова є футбольна команда «Металіст» і волейбольна команда «Локомотив».



Харків - багатонаціональне місто:
тут з давніх-давен живуть українці і росіяни, поляки і євреї, німці і вірмени, болгари і татари, білоруси і греки, цигани і латиші, представники інших народів Європи та Азії.

Сьогодні в місті налічується 50 національно-культурних об'єднань, діють католицька і протестантська церкви, синагога, мечеть, молитовні будинки інших релігійних конфесій, працюють 15 шкіл з поглибленим вивченням національних культур.



Унікальність Харкова
полягає в тому, що за всю його історію тут не було жодного великого зіткнення між жителями на національному, расовому чи релігійному ґрунті. Жителів міста відрізняє традиційна привітність до гостей, звідки б вони не прибули.

Використано фото сайту : https://www.google.com/maps


Харків - символіка:


Герб являє собою чотирикутний геральдичний щит, загострений знизу, подібна форма також називається французькою. На зеленому тлі щита зображені перехрещені ріг достатку і золотий кадуцей зі срібними крилами (символ бога торгівлі Меркурія), оповитий зміями срібного кольору.
14 вересня 1995 сесією Харківської міської ради народних депутатів був втретє за останні два сторіччя прийнятий як найтрадиційніший в історії міста.








Затверджений 14 вересня 1995р. рiшенням сесії міської ради. Прапор міста являє собою прямокутне полотнище (відношення ширини до довжини 2:3 світло-зеленого кольору із зображенням в його центральній частині герба міста.

(джерело: https://uk.wikipedia.org)


Розташування на мапі :

Kоординати: 49°59'27'' північної широти 36°13'54'' східної довготи
Поштовий індекс міста Харків: 61000-499.
Телефонний код: 57(2).