Документ без названия
 Україна

Ізмаїл

Ізмаїл – центр Українського Подунав'я, місто обласного підпорядкування на кордоні з ЄС (Румунією), розташоване на півдні Одеської області в 80 км. від Чорного моря, на перетині великих транзитних вантажопотоків - Європа - Середземномор'я.Відстань до важливих міст та кордону: Київ – 710 км, Одеса – 230 км, КПП «Рені» – 70 км. Загальна площа території міста 53,5 км2. З півночі на південь місто займає 7,3 км, із заходу на схід — 6,2 км.
За кількістю жителів Ізмаїл займає друге місце в Одеській області. Його населення складає 73,8 тис. осіб.

Перше поселення на території сучасного Ізмаїлу зафіксовано в історії в IV столітті.

Наприкінці IX - на початку X століття, коли склалася сильна слов’янська держава - Київська Русь, на місті руїн римської фортеці виросло слов’янське городище Сміл, яке увійшло до складу Галицько-Волинського князівства. У першій половині XIII столітті під час навали монголо-татарів Сміл було зруйновано. Тільки через сторіччя споконвічні мешканці цього краю – слов’яни – відродили поселення, назвавши його Сінілом.



В середині XVI століття ці землі захопила Османська імперія, турки збудували на місці поселення фортецю і назвали її Ізмаїл. За часи панування Туреччини місто Ізмаїл розвивалося переважно як місто-фортеця і пережило дві російсько-турецьких війн (1806 - 1812 р.р. та 1877 - 1878 р.р.) перш ніж ввійшло до складу Росії.



Багато зусиль для розбудови та заселення міста доклав комендант фортець Бесарабії генерал-майор Тучков. Були оголошені пільги для задунайських поселенців. Вони звільнялися від усіх податків і земельних повинностей на 10 років, від рекрутського набору. Їм надавалася повна свобода віри, кожній сім’ї виділялося 60 десятин землі. На ці землі тікали, рятуючись від кріпацтва (на цій території ніколи не було кріпаків).
У 1812 році Сенат видав Указ про перейменування міста на ім’я його засновника.
До 1856 року місто називалося Тучков.

Після Кримської війни за Паризьким мирним договором 1856 року частина Бессарабії, а з нею і місто Ізмаїл, відійшли до новоствореного під протекторатом Туреччини Молдавського королівства. Фортеця була знищена російськими військами за 120 днів. Після російсько-турецької війни 1877-1878 років Південна Бессарабія знов відходить до Росії.

У січні 1918 році Бессарабія увійшла до складу королівства Румунії. 28 червня 1940 року Бессарабія увійшла до складу СРСР. 22 липня 1941 року Ізмаїл окуповано німецько–фашистськими загарбниками. 26 серпня 1944 року місто було звільнено військами 3-го Українського фронту під час Яссько-Кишинівської операції. До 1954 року Ізмаїл був обласним центром.
У 2001 році згідно постанови Кабінету Міністрів України Ізмаїл включено до Переліку історичних населених пунктів України.
(докладніше: http://www.izmail-rada.gov.ua)

В Ізмаїлі знаходиться низка великих підприємств водного, автомобільного, залізничного та повітряного транспорту, серед яких визначну роль відіграють підприємства море-господарського комплексу. Українське Дунайське пароплавство, що здійснює транспортні перевезення по річці Дунай, Чорному та Середземному морям та Ізмаїльський морський торговий порт – самий крупний український порт на річці Дунай.

Автопасажирські перевезення представлені широким спектром транспортних перевезень у напрямі Києва, Одеси, Миколаєва, Харкова, Херсона, Кишинева, Сімферополя, Севастополя та інших міст України і Молдови.

В місті функціонує 17 дитячих садків, які відвідують 2725 дітей, 14 загальноосвітніх шкіл комунальної власності: 8 загальноосвітніх шкіл, 2 спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземної мови (англійська та німецька), політехнічний ліцей та вечірня школа. Усього в закладах комунальної власності навчається 7773 дітей.

У місті функціонують дві школи обласного підпорядкування: спеціальна школа для дітей з вадами розумового розвитку та Ізмаїльська спеціалізована школа інтернат військово- морський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Місто Ізмаїл є культурним центром Бессарабії. У місті працюють 10 бібліотек, 3 школи естетичного виховання, зокрема Дитяча школа мистецтв, обласний центр естетичного виховання, картинна галерея, студія Ізмаїльського телебачення. На базі Будинку культури працюють 19 клубних формувань і клуб художньої вишивки. Тут проводяться міські заходи, фестивалі, турніри команд КВК, гастролі театрів з України і зарубіжних країн.



Кожен, хто хоч раз побував в Ізмаїлі, надовго запам'ятає його тінисті вулички, старовинні особняки, широкі проспекти і величезне сонце, яке дивним чином щовечора опускається в Дунай.

Використано фото сайту : http://foto-planeta.com


Ізмаїл - символіка:



Затверджений 13 жовтня 2012р. рiшенням №244-XXI IX сесії міської ради XXI скликання. Щит із золотою облямівкою скошений зліва.
На першому червоному полі срібні прямий хрест зверху, півмісяць знизу, між ними шабля. На другому срібному полі на лазуровій базі, відокремленою хвилясто, праворуч берег, ліворуч - ніс корабля з червоним прапорцем, з якого опускається у воду якір.











Штандарт міста затверджений 28 грудня 2001р. рiшенням сесії міської ради. На жовтому вертикальному прямокутному полотнище, нижній край якого закінчено трьома фестонами, герб міста, над яким напис "Ізмаїл", під яким нaпис "Віра. Воля. Перемога".
За матеріалами сайту "Геральдика України"






Розташування на мапі :

Kоординати: 45°20'59'' північної широти 28°50'14'' східної довготи
Поштовий індекс міста Ізмаїл: 68600.
Телефонний код: 4841.