Документ без названия
 Україна

Гло́бине

Гло́бине — місто в Полтавській області, адміністративний центр Глобинського району. Розташоване на р. Омельнику (Сухий Омельничок, Омельничок, притоці Псла) за 122 км від обласного центру, від Кременчука — 40 км та за 25 км від Градизька. Населення за переписом 2001 року складало 12 801 чоловік .

Писані джерела підтверджують, що рід Глобів належав до багатої козацької старшини. Звідки вони родом — невідомо. Документи XVIII ст. свідчать, що Данило, Іван та Яків Глоби були обрані значковими товаришами з рядових першої Полтавської полкової сотні Полтавського полку "За службы предков их, по усмотрению згодности их в пятидесятое число товарищества", про що одержали 28 листопада (9 грудня) 1736 року універсал від полтавського полковника В.В.Кочубея. Вони були не лише мужніми воїнами, а й володіли хуторами та зимівниками у Полтавському та інших полках па Лівобережжі.



Одному із них і належав хутір, що виник, вірогідно, у першій половині XVIII ст. Тоді він називався Маленький Кагамличок. Пізніше, очевидно в другій полонині XVIII cт., від прізвища власника хутір почав називатися Глоби (пізніше Глобине). Наступний власник хутора Іван Якович Глоба (р.п. невідомий), значно примножив багатства батька.

Спочатку І.Я.Глоба служив писарем на запорізьких перевозах і в паланках. В архівних матеріалах згадуються 1759 і 1762 роки, коли він разом з кошовим отаманом Григорієм Федорович брав участь у походах до Петербурга в справах війська. В числі запорізької військової старшини, вирішуючи військові,адміністративні і судові справи, він не раз відправлявся по безкраїх козацьких вольностях, щоб на місці зробити те чи інше розпорядження: зрівняти повинності, звільнити від податків, розділити угіддя, розібрати спірні питання.

4-5 червня 1775 року Січ була зруйнована, а Запорозьке військо оголошено ліквідованим. Катерина II власноручно підписала "Быть посему ". Офіційно про це сповістив маніфест Катерини II 3 серпня 1775 року. Частину запорозького козацтва було покріпачено, решта війська втекла за межі Росії в гирло Дунаю на територію підвладну Туреччині і там заснувала Задунайську Січ.

Через деякий час вийшов указ "За вероломное буйство и разорение российских подданных содержать безвыпускно из монастыря и удалять не только от переписок, по и от всякого с посторонними людьми общения". Виконуючи волю імператриці Катерини II, заарештованих відправили на вічне поселення в монастирі.
Петра Калнишевського в Соловецький на Білому морі, Павла Головатого — в Тобольський, а Івана Глобу — в Туруханський. (докладніше: http://globyne-rada.gov.ua/)

З 1775 року новим власником Глобина стає поміщик з Полтави, дійсний радник —
П. Я. Руденко. За переписом 1781 року село записане у Городиській сотні Миргородського полку, з ліквідацією полкового устрою віднесено до Городиського повіту Київського намісництва, в 1789 році— до Градизького повіту Катеринославського намісництва, а в 1796 році до Кременчуцького повіту Малоросійської губернії (з 1802 року Полтавської).



В 1851 році Глобине уже стає волосним містечком, в якіму було 428 дворів та 2045 жителів.

Глобине почав інтенсивно розвиватися з 1878 року, коли була побудована залізнична станція Глобине лінії Кременчук-Ромодан-Лібава (Лієпая).

В 1917 році Глобине входить до складу Української Народної Республіки.

Найбільш інтенсивний розвиток населеного пункту сталося після 1922 року, коли було збудовано більшість промислових підприємств, налагоджена інфраструктура, проведені вода, електрика і газ.

З 7 березня 1923 року Глобине стає центром Глобинського району Кременчуцького округу і центром міської ради, якій підпорядковані села Кордубанове, Новодорожнє, Новомосковське, Старий Хутір, Черевані, Шепелівка, Семимогили.

З лютого 1932 року до вересня 1937 року Глобине у складі Харківської області, з вересня 1937 віднесено до складу новоутвореної Полтавської області.



13 квітня 1957 року Глобине стало селищем міського типу.
16 грудня 1976 року Глобине віднесено до категорії міст районного підпорядкування.
З 24 серпня 1991 року місто належить до незалежної України.
(докладніше:https://uk.wikipedia.org/)

Використано фото сайту : https://www.google.com/maps/


Глобине -символіка:


Герб виконаний у вигляді щита розміром (50 х 60) см блакитного кольору,окаймленого золотистою полоскою. По центру герба - чорнильниця з пером і шабля (атрибути козацького писаря Івана Глоби). З лівої сторони внизу три колоси, з'єднані між собою.
Колоски, чорнильниця та руків'я шаблі золотистого кольору, перо білого, лезо шаблі - стального.






Прапір малинового кольору, розміром 1,30 x 2,0 м (малиновий колір українського козацтва).На прапорі зображення архангела Михаїла, одного із семи небесних ангелів. У його правій руці вогняний меч, одягнений архангел Михаїл у кирею та зелену сорочку до колін. Крила в архистратига пропонуються рожеві. Зображення на прапорі з обох боків архангела Михаїла.
(джерело:http://globyne-rada.gov.ua)

Розташування на мапі :

Kоординати: 49°22'60'' північної широти 33°16'00'' східної довготи
Поштовий індекс міста Гло́бине: 39006.
Телефонний код: 5365.