Документ без названия
 Україна

Дуна́ївці

Дунаївці — місто в Україні, центр Дунаєвецького району Хмельницької області. Розташоване на річці Тернава, за 22 км від залізничної станції Дунаївці на лінії Ярмолинці—Ларга та за 68 км від Хмельницького. Дунаєвецькій міській раді підпорядковується також село Мушкутинці, розташоване на південному сході від міста. Населення Дунаївців разом з селом Мушкутинці станом на 2001 рік становило 17 310 мешканців.
Перша згадка про місто датується 1403 роком, у 1592 році король Сигізмунд ІІІ Ваза надав Дунаївцям магдебурзьке право, підтверджене 1605 року королем Сигізмундом ІІІ. На 1870-ті роки припав значний промисловий і торговельний розвиток Дунаївців.

Від 1923 року місто — райцентр Кам'янецького округу, від 1958-го — місто районного підпорядкування Хмельницької області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року місто Дунаївці внесено до списку історичних населених місць України.

Історія

Перша згадка про Дунаївці відноситься до 1403 року в реєстрі димів, як про село, що складалось з трьох частин і мало 72 дими. Спершу Дунаївці належало Великому князівству Литовському, а згодом Речі Посполитій. В 1577 році Дунаївці перейшли у власність Ельжбети Лянцкоронської з роду магнатів Гербуртів — дружини галицького каштеляна Станіслава Лянцкоронського.



За проханням Ельжбети Лянцкоронської у 1592 році король Сигізмунд ІІІ Ваза надав Дунаївцям статус міста, магдебурзьке право і назвав його Дунайгородом.
За цим наказом король дозволив торговицю в місті — базари щочетверга і ярмарки у день Св. Іоана Хрестителя і в День Усіх Святих.

Під час повстання 1648 — 1654 років під керівництвом Богдана Хмельницького
27 червня 1649 року кримська орда під час руху до Збаража спустошила містечко, майже всі жителі Дунаївців загинули.

Наприкінці 17 століття в (1672–1699) місто знаходилося на території Османської імперії, а згодом — Речі Посполитої. Після другого поділу Польщі в 1793 році місто відійшло до Російської імперії, а від 1797 року — воно перебувало в складі Подільської губернії.



В другій половині 18 століття Дунаївці переходять із рук в руки різних польських власників. Близько 1782 року містечко перейшло до опіногурського старости
Яна Красінського. Для розвитку ремесла і торгівлі він запросив колоністів з Німеччини, які були спеціалістами у виробництві сукна та іншої продукції. Перша фабрика з виробництва сукна вступила в дію у 1829 році.

Пік промислового піднесення припадає на 70-ті роки XIX століття, коли в місті діяло 54 фабрики і велася торгівля з Києвом, Москвою, Варшавою, Кишиневом, Харковом, Полтавою, Херсоном, Лодзем, Ярмолинцями.

Від 1862 року Дунаївці — волосний центр Ушицького повіту.



Наприкінці XIX — на початку XX століття містечко продовжувало зростати, збільшилася чисельність його жителів, незважаючи на скорочення виробництва сукна та кількості підприємств.

У роки першої світової війни Дунаївці були прифронтовою зоною. Від початку грудня 1917 до січня 1918 року місто входило до складу Української Народної Республіки. Згодом влада у Дунаївцях змінювалась декілька разів, в тому числі українською вона була ще раз від 3 червня до грудня 1919 року.(докладніше:ttps://uk.wikipedia.org)

Дунаївці у незалежній Україні

30 листопада 1999 року 19-та ракетна дивізія була розформована, оскільки до 1996 року з допомогою США ядерна зброя була ліквідована, а до 1998 року були знищені також і шахтні пускові установки.

Закрилася Дунаєвецька суконна фабрика, скоротилося виробництво ТОВ «Дунаєвецького арматурного заводу» — у приміщеннях цих підприємств нині розташовуються численні торговельні точки. Завдяки вдалому розташуванні на магістральній автодорозі Житомир — Чернівці в місті активно розвивається торгівля.



Постановою Кабінету Міністрів України № 878 від 26 липня 2001 року місто включено до списку історичних населених пунктів України.

У Дунаївцях є 2 парки. Зокрема, на території Лікарняного парку розташована центральна районна лікарня, а наприкінці XIX — на початку ХХ століття це був маєток пана Завойка. Основу паркових насаджень становлять дерева місцевих порід. Вони сьогодні досягли значних розмірів: сосна звичайна — обхватом 1,98 м, ясен звичайний — 3,03 м, липа серцелиста — 5,06 м, клен платанолистий — 2,60 м, акація біла (робінія звичайна) — 2,86 м. У парку селиться багато видів птахів.

Місто не має багато історико-архітектурних пам'яток, однак декілька зразків історичної забудови збереглися. Зокрема, значну цінність являють залишки садиби Красінських, хоча й спотворені пізнішими прибудовами



1995 року Дунаївці увійшли до складу Асоціації міст Хмельниччини, а 1999 року — до складу Асоціації міст України.

2003 року Дунаївці відсвяткували 600-річчя.

Використано фото сайту : https://www.google.com/maps


Дунаївці - символіка:



Герб Дунаївців — офіційний геральдичний символ міста Дунаївців, районного центру Хмельницької області України. Затверджений рішенням VI сесії міської ради IV скликання за № 4 від 9 квітня 2003 p.Срібний журавель із червоним дзьобом і лапами, який у правій лапі тримає срібний камінь. Журавель стоїть у чорному полі на зеленій основі.Щит обрамований декоративним картушем. Срібна міська корона з трьома вежками увінчує щит.





Прапор міста Дунаївці був затверджений на VII сесії міської ради IV скликання за № 7 від 15 липня 2003 року. Hа прапорі зображений образ журавля (із червоним дзьобом та лапами), як і на гербі міста, який тримає у лапі камінь (хоча і не срібний, а золотий). Іншими елементами прапора є перпендикулярні смуги від древка прапора та шістнадцятипроменеве сонце з обличчям (на синій основі завширшки в 2/5 сторони прапора), яке було зображене на гербі Дунаївців часів СРСР. Сам прапор — квадратне полотнище.


Розташування на мапі :

Kоординати: 48°52'60'' північної широти 26°51'00'' східної довготи
Поштовий індекс міста Дунаївці: 32400.
Телефонний код: 3858.