Документ без названия
 Україна

Дергачі́

Дергачі — місто в Харківській області, районний центр Дергачівського району.
Місто Дергачі розташоване на річці Лопань, в північній частині міста .
Через місто проходить автомобільна дорога Т 2103. Навколо міста на відстані до 2-х км розташовані села Ємці, Замірці, Семенівка, Лужок, Білаші, нижче за течією річки за 3 км розташоване смт Мала Данилівка.
Площа 191 км². Населення 18 194 осіб.

Назва міста пов'язана з легендарним козаком на прізвисько Деркач, а також з назвою птаха, який полюбляє оселятися в цій місцевості.

Історичні відомості

Перша згадка про Дергачі датується 1660 роком. Тоді тут жило 26 родин переселенців з Правобережжя, а пізніше серед мешканців слободи з'являються козаки.



Деркачівська козацька слобода стає невід'ємною частиною великої лінії фортець так званої "Бєлгородської лінії", яка захищала від набігів татар південні кордони Російської імперії.

У XVIII столітті Деркачі (Дергачі) були сотенним містечком Харківського слобідського козацького полку. До 1742 року тут існувало правління однієї (Деркачівської),
у 1742—1765 рр. — двох (Першої Деркачівської і Другої Деркачівської) козацьких сотень. Посади сотників в обох сотнях традиційно обіймали представники відомого на Слобожанщині козацько-старшинського роду Ковалевських (герба «Доленґа»).



Містечко мало власну символіку: сотенний прапор (з зображенням Архангела Михаїла) і ратушну печатку з гербом (зображенням птаха-деркача, над яким восьмикутна зірка).

За даними на 1779 р. Деркачі — військова слобода Харківського повіту Харківського намісництва, що налічувала на той час 2287 мешканців (2316 «військових обивателів» і 71 «власницького підданого»).



У ХІХ ст. в Дергачах з'являються перші підприємства. У 1830 році тут було відкрито воскобійний завод, трохи пізніше збудовано цукрорафінальний завод. Збудовано також кілька невеликих цегельних підприємств, механічний млин і пивоварний завод.

За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Деркачівської волості Харківського повіту мешкало 5874 особи (2855 чоловічої статі та 2919 — жіночої), налічувалось 909 дворових господарств, існували 2 православні церкви, училище, відбувалось 2 щорічних ярмарки та базари.



Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 14600 осіб.
У 1928 році в Дергачах збудовано цегельний завод.

Дергачі постраждали внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у місті — 274 людини.
( докладніше: https://uk.wikipedia.org )



Сьогодні Дергачі впевнено крокують у новому ХХІ столітті, зберігаючи й примножуючи найкращі здобутки і традиції минулих часів, інтенсивно розвиваються та оновлюються.

Загалом на території міста розташовано і працює близько 102 організацій, підприємств і установ різних форм власності. Та візиткою міста залишається, засноване ще на початку минулого століття Ломакіним виробництво продукції для бджільництва.

Транспорт



Відстань від районного центру до кільцевої дороги Харкова — 12 км. Через місто проходять автошляхи обласного значення, що пов'язують Харків із Золочевом та Козачою Лопанню. Місто має залізничну станцію, розташовану на залізничній лінії Харків—Бєлгород.

Використано фото сайту : https://www.google.com/maps


Дергачі - символіка:





ГЕРБ МІСТА









Розташування на мапі :

Kоординати: 50°06'00'' північної широти 36°07'60'' східної довготи
Поштовий індекс міста Дергачі: 62309.
Телефонний код: 5763.