Документ без названия
 Україна

Борщі́в

Борщів — місто, районний центр Тернопільської області. Розташоване на південному сході області, на лівому березі річки Нічлава — притоки Дністра. Населення — 11,4 тисяч осіб (2003). Залізнична станція. Автобусне сполучення від 1958. Відомий з 1456 р.
Назва, можливо походить від слова «борщівник» — високої трав'янистої рослини родини зонтичних, молоде листя і стебла якої вживають у їжу (до зелених борщів, салатів, юшок, щів) як приправу.

Наприкінці XV ст. почалися турецькі напади на Поділля, водночас почастішали набіги татар Кримського ханства. Легенда пояснює назву міста з тим, що мешканці містечка нібито втопили татарина в казані з борщем.

На місці Борщева існувало давньоруське укріплення. З 1199р. поселення належало Галицько-Волинському князівству. Після 14 століття належало литовським та польським господарям.

Перша писемна згадка — 1456 року як власність шлях­тичів Дудинських.



У 1629 році Борщів одержав магдебурзьке право на самоврядування. Місто отримало свій герб — золотий сніп на тлі поздовжніх кольорових смуг. Тут часто проводилися ярмарки.

Наприкінці 16 ст. — на початку 17 ст. містом володіли шляхтичі Єжи (підчаший галицький) і Марцін Дидинські, потім — Константин Злотніцький. Протягом 11 років (1672–1683) володіють містом турки.

У травні 1774 р. місто відвідав легендарний Олекса Довбуш. Перекази свідчать, що з допомогою прислуги опришки увірвалися до панського палацу. Пан на колінах просив помилування, давав викуп, але Довбуш напослідок йому промовив: «Не за маєтками твоїми я сюди прийшов, а по твою душу, аби ти людей більше не мучив».



Місто поперебувало під владою Польщі до її поділу, потім відійшло до Австрії в 1772 p.
1809–1815 p. перебував під владою Росії, після чого повернений до володінь Габсбургів, був центром повіту. ( докладніше: https://uk.wikipedia.org/ )

Пам'ятки

Є церква святого Івана Хрестителя (1994), церква святого Петра і Павла (2002), Собор Ікони Борщівської Божої Матері (2009), «фігу­ра» Ісуса Христа. Найдавніший борщівський храм на сьогодні — церква Успіння пресвятої Діви Марії, котра знаходиться у центрі міста, у ній — копія чудотворної ікони, а також Борщівської Божої матері у «чорній» вишиванці.



Збереглися залишки городища часів Київської Русі.

У приміській зоні — парк культури та відпочинку.

Замок

Переїжджаючи через місто 10 січня 1672 р. Ульріх Вердум записав у своєму щоденнику: «Оточують його непогані вали з землі і палісади». Потім його перебудували на палац. У 1763 р. на території замку зведено костел. А від замку залишилися ще підземні ходи.

Промисловість

Підприємства:цукровий завод (1962),завод спиртних напоїв , цегельний завод,сирзавод,фабрика канцелярних виробів «Поділ­ля».

Соціальна сфера



Діють: три середні школи, в тому числі школа з гімназійними класами,дитяча музична школа , агротехнічний коледж, ПТУ,ДЮСШ,Будинок культури,краєзнавчий му­зей,лікарня.

Фестиваль «Борщ'їв»

Щорічний фестиваль борщу «Борщ'їв» проходить на центральній площі містечка Борщів. Місцеві господині змагаються у приготуванні національної страви, яке в давнину дало назву цьому невеликому населеному пункту.



За легендою туркам, що захопили місто одна з місцевих господинь подала борщ. Однак їм весь час щось не подобалося. Нарешті розлючена кухарка вдарила отамана черпаком по голові і втопила у борщі. Тому й місто так назвали — Борщів.

Використано фото сайту : http://foto-planeta.com


Борщів - символіка:




Затверджений 28 жовтня 1994р. рiшенням №16 сесії міської ради XXII скликання. На лазуровому полі золотий пшеничний сніп, обвитий вишитим рушником і посаджений на шестерню.
Щит обрамований декоративним картушем i увiнчаний срiбною мiською короною з трьома вежками. Сніп і шестерня мають відображати аграрно-промисловий характер міста. За основу герба використано окремі елементи міського знака 1929р.

За матеріалами сайту "Геральдика України"

Розташування на мапі :

Kоординати: 48°47'60'' північної широти 26°01'60'' східної довготи
Поштовий індекс міста Борщів: 48700.
Телефонний код: 35-41.