Документ без названия
 Україна

Бережа́ни

Бережа́ни — місто обласного значення з травня 2015 року, в Україні, адміністративний центр Бережанського району Тернопільської області . Бережани розташовані в мальовничій пагорбистій місцевості, на р. Золота Липа. Залізнична станція на лінії Тернопіль — Ходорів. Міській раді підпорядковані села Рай і Лісники.
Територія міста — 18 км².
Населення — 19,4 тис. осіб.

Місцевість навколо Бережан здавна була заселена людиною. На околицях міста було виявлено залишки трьох стоянок доби пізнього палеоліту. Ці дані занесені до матеріалів і досліджень по археології СРСР, що видавалися ще в 1960 р.

Перша писемна згадка — 1375 р. Місто було передано князем Владиславом Опольським в 1375 р. у власність бояринові Васькові Тептуховичу.

4 червня 1464 р. поселення згадане як власність Ядвиґи з Бережан — на той момент вдови Яна Бучацького — старости теребовельського, згадані їх сини Ян та Сиґізмунд. Наступні згадки — 20 червня 1474 р., 10 березня 1475 р.



Магдебурзьке право
Бережани отримали 1530 р. Тоді король Сиґізмунд I Старий передає Бережани у власність руському воєводі Миколаю Сенявському. До Бережан входили передмістя Підзамче, Містечко та Адамівка.

У 16-18 ст. містом володіли магнати Сенявські. За часи володіння містом родини Сенявських Бережани славилися своїм оборонним комплексом, а також архітектурним піднесенням.



Після смерті останнього представника родини Сенявських — Адама-Миколи — замок переходить у власність його доньки Марії-Софії та її чоловіка — князя Августа-Олександра Чорторийського. Так замок з 1726 року потрапляє до родини Чoрторийських.

З другої половини XVIII ст. опиняється в руках Любомирських після заміжжя доньки А.О. Чорторийського Ізабели за князем Станіславом Любомирським (бл. 1720–1783). Їх донька Александра (1760–1836)у 1776 році вийшла замж за Станіслава Костку Потоцького.З 1816 переходить до відомої родини Потоцьких.

Від 1772 Бережани належали до Австрії; 1781 стали повітовим містом.
Від 1789 в місті діяла гімназія, в якій в 1899–1901 навчався Мирон Зарицький, згодом видатний український математик, професор Львівського державного університету.
1895 року заснована філія «Просвіти».



Після прохання українців міста відкрити українські класи в гімназії за розпорядженням повітового старости поліція змушувала відкликати підписи під петицією.

24 вересня 1909 року було відкрито залізничне сполучення між Бережанами та Львовом (через Перемишляни). (докладніше:https://uk.wikipedia.org/ )

Нині в місті працюють 12 промислових і 6 сільськогосподарських підприємств, зокрема ВАТ — Бережанський склозавод, Бережанський цегельний завод «Керамік», птахофірма «Бережанська», «Велес», макаронна фабрика.



Діють Бережанський агротехнічний інститут, 4 загальноосвітні школи, гімназія, 4 дитсадки, 2 лікарні, поліклініка, дитячий пульмонологічний санаторій, міжрайонний тубдиспансер, Будинок культури, клуб, музична та художня школи, 4 музеї (Бережанський краєзнавчий музей, Бережанський музей книги, Літературно-меморіальний музей Богдана Лепкого, Музей переслідуваної Церкви).

Продовжують роботу товариство «Боян», осередок товариства «Просвіта». Працюють 7 народних колективів художньої самодіяльності, зокрема Бережанський народний аматорський хор «Просвіта», Бережанський жіночий камерний хор.



Місто Бережани
, є місцем проведення щорічних фестивалів Рурисько та Фестивалю Бережанського Замку.

Бережани внесені до списку історичних міст і селищ 1-ої категорії цінності України; 2001 р. місту надано статус Державного історико-архітектурного заповідника.

До державного реєстру пам'яток архітектури національного та місцевого значення зокрема внесені Бережанська ратуша, Троїцький собор, Церква святого Миколая, Бережанський замок, Троїцький замковий костел-усипальниця, Костел Різдва Діви Марії (Бережани) (з дзвіницею), Миколаївський монастир бернардинів, Комплекс Вірменського костелу, а також окремі громадські та житлові споруди кінця 19-початку 20 століття.



Цікавим виразником стилю ампір виступає цілий ряд житлових бережанських будинків з мансардами та «пухкими», за висловлюванням Григорія Логвина, колонами. Час їх появи припадає на кінець XVIII-поч. XIX ст. Архітектурний модерн представлений у Бережанах декількома об'єктами.

Використано фото сайту : https://www.google.com/maps


Бережани - символіка:




Затверджений 20 червня 1995р. рiшенням №71 VI сесії міської ради XXII скликання.
На лазуровому полі стоїть золотий олень із піднятою лівою передньою ногою. Щит обрамований декоративним картушем i увiнчаний срiбною мiською короною з трьома вежками. Олень є символом природних багатств, волелюбності й свободи.

За матеріалами сайту "Геральдика України"



Розташування на мапі:

Kоординати: 49°25'60'' північної широти 24°56'60'' східної довготи
Поштовий індекс міста Бережани: 47505.
Телефонний код: 3548.