Документ без названия
 Україна

Біля́ївка

Біля́ївка — місто, адміністративний центр Біляївського району Одеської області України. Розташоване в дельті Дністра (на одному із його рукавів, річці Турунчук, та озері Саф'яни) за 26 км від залізничної станції Вигода. Відстань до облцентру становить 53 км і проходить автошляхом E87.
За легендою, сучасна назва пішла від прізвища кошового отамана Сидора Білого, що загинув 17 червня 1788 р. під час осади міста Очаків.

Але спеціалісти з гідрономії пов'язують назву міста із назвою одного з найбільших озер Дністровської дельти — Білого, що знаходиться неподалік від міста.

Територія сьогоднішньої Біляївки була заселена людьми ще в часи Палеоліту. На території міста розташовані кургани епохи бронзи (II—I тисяч років РХ), античних (VI—V ст. до РХ), скіфських (V—IV ст. до РХ) і сарматських часів (II—I ст. до РХ), а також перших століть нашої ери із смішаним населенням.

Поселення засноване козаками після ліквідації Запорізької Січі. Перші письмові згадки про запорожців у цих місцях датуються 1790 роком, коли між Південних Бугом і Дністром з'явилися козацькі поселення.

Перша згадка про село, яке тоді звалося Головківка, датується 1792 роком. У 1794 році, сюди прибули турбаївці з Полтавщини.
Прилучився до заснування і генеральний суддя Антін Головатий — на місці сучасного міста в 1790-х роках знаходився хутір Головківка; є кілька версій походження найменування поселення, але усі вони пов'язані з іменем Антона Андрійовича Головатого.

Визначним у історії Біляївки став 1872 рік, коли було прийнято рішення рішення про будівництво Дністровського водоводу, який мав забезпечити потреби Одеси у питній воді. До будівництва водогону ведро води в Одесі коштувало 10-15 копійок (за фунт м’яса тоді платили 20 копійок).

22 березня 1872 р. у Лондоні було створене "Одеське водопровідне товариство", яке фінансувало будівництво. Будівництво здійснювали англійські підприємці В. Швабен та Д. Моором за проектом інженера Юнга. У Біляївці було виділено 13 десятин землі під будівництво станції, а у 1873 р. відбулося урочисте відкриття станції "Дністер".



Станом на 1886 у селі, центрі Біляївської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 2917 осіб, налічувалось 250 дворових господарства, існували православна церква, школа, 6 лавок, відбувались базари через 2 тижня по п'ятницях.

2 січня 1957 року село отримало статус селища міського типу.
З 1975 року Біляївка стала містом.

Використано фото сайту : http://foto-planeta.com


Біля́ївка - символіка:



Герб затверджен рішенням № 364- XYII /XXI Біляївської міської ради 31 серпня 2004 року. Згідно із рішенням герб міста являє собою закруглений щит синього кольору із срібною брамою з двома баштами, під якою розташована срібна квітка білого латаття із п'ятьма пелюстками. Щит вписаний до срібного еклектичного картушу, увінчаного срібною міською короною з трьома зубцями.







Прапор затверджен рішенням № 364- XYII /XXI Біляївської міської ради 31 серпня 2004 року. Прапор міста складає квадратне синє полотнище, в центрі якого розташований круг із восьми стилізованих жовтих кринок — біла квітка білого латаття із п'ятьма пелюстками.
(джерело:https://uk.wikipedia.org/)

Розташування на мапі :

Kоординати: 46°28'60'' північної широти 30°13'00'' східної довготи
Поштовий індекс міста Біля́ївка: 67600.
Телефонний код: 4852.