Документ без названия
 Україна

Павло Прокопович Глазовий

Павло Прокопович Глазовий (30 серпня 1922, Новоскелєватка — 29 жовтня 2004, Київ) — український поет-гуморист і сатирик.

Павло Прокопович ГлазовийПавло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелєватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник німецько-радянської війни.

Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ.

1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. У 1950–1961 роках — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво».

Жив у Києві на вулиці Льва Толстого, 25. Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49б).

Твори

Поеми

  • «Слався, Вітчизно моя!» (1958)
  • «Куміада» (1969)

Поетичні збірки сатири та гумору[ред.]

  • «Великі цяці» (1956)
  • «Карикатури з натури» (1963)
  • «Коротко і ясно» (1965)
  • «Усмішки» (1971)
  • «Смійтесь, друзі, на здоров’я» (1973)
  • «Байки та усмішки» (1975)
  • «Весела розмова»(1979)
  • «Хай вам буде весело» (1981)
  • «Сміхологія» (1982)
  • «Вибрані усмішки» (1992)
  • «Веселий світ і Чорна книга» (1996)
  • збірка «Сміхослов» (1997)
  • «Сміхологія, вибране» (2003)

Сміхологія (вибране)

  • «Архетипи. Гумор. Сатира.» (2003)
  • «Сміхологія, видання третє доповнене» (2007)
  • «Сміхологія, видання четверте» (2007)
  • «Байкографія, видання третє» (2008)
  • «Архетипи, видання друге» (2009)
  • «Куміада. Для дітей і дорослих.» (2009)
  • «Веселі гуморески» (2010)
  • «Школярикам. Гуморески. Баєчки.» (2011)

Книжки для дітей[ред.]

  • «Пушок і Дружок» (1957) в співавторстві з Ф. Маківчуком
  • «Старі друзі» (1959), в співавторстві з Ф. Маківчуком
  • «Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника» (1958) — у співавторстві з Б. Чалим,
  • «Іванець-Бігунець» (1963)
  • «Як сторінка, то й картинка» (1964)
  • «Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу» (1965)
  • «Перченя» (1966)
  • «Школярикам. Гуморески. Баєчки.» (2011)

Інші твори

  • Дядько їсти хоче
  • Заморські гості
  • Заноза
  • Красотульки
  • Кто шумєл?
  • Мова величава
  • Не в своїй тарілці
  • Серед темної ночі
  • Спілкування
  • Турок

Нагороди

Лауреат премії імені Остапа Вишні (1988; року за книжку «Сміхологія»); Перший лауреат премії імені Петра Сагайдачного (1996); Літературна премія імені Наталі Забіли; Орден «За заслуги» 3 ступеня (1997; за вагомий внесок в українську літературу); Почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України»; Медаль Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата» — «За доброчинність».