Документ без названия
 Україна

Тедеєв Ельбрус Сосланович

Тедеєв Ельбрус — український спортсмен (вільна боротьба) та політик осетинського походження,(нар. 5 грудня 1974, с. Ногір, Ардонський район, Північно-Осетинська АРСР, СРСР), народний депутат України, олімпійський чемпіон, заслужений майстер спорту України (1996), президент Асоціації спортивної боротьби України. 21 вересня 2013 року увійшов до всесвітньої Зали Слави Міжнародної федерації об'єднаних стилів боротьби (FILA).

Тедеєв ЕльбрусНародився та виріс майбутній олімпієць та парламентар України неподалік Владикавказа, в селі Ногір.

З 11 років Ельбрус Тедеєв долав пішки по 10 кілометрів до Владикавказа, на стадіон «Динамо», аби тренуватися.

Першим наставником майбутнього олімпійця був Артур Базаєв — призер першості СРСР, володар Кубка світу. На першості Росії серед дорослих 19-річного спортсмена помітили українські фахівці, які й запросили його в Україну.

У 1993 році Ельбрус Тедеєв за запрошенням тодішнього президента Асоціації спортивної боротьби України Бориса Савлохова приїхав у Київ та отримав українське громадянство. За словами Тедеєва заслужений тренер СРСР, Росії та України Борис Савлохов забезпечив його всіма необхідними умовами для життя і тренування.

На Олімпійських іграх 2004 року в Афінах Ельбрус Тедеєв у фіналі переміг дворазового чемпіона США Келлі.

Паралельно з спортивною діяльністю Ельбрус отримував вищу освіту. Спочатку у Національному університеті фізичного виховання та спорту за спеціальністю «тренер-викладач», а потім у Київському національному університеті культури та мистецтв за кваліфікацією «юрист».

Тедеєв Ельбрус

Державні нагороди

  • Орден «За заслуги» I ст. (23 серпня 2011) — за значний особистий внесок у становлення незалежності України, утвердження її суверенітету та міжнародного авторитету, заслуги у державотворчій, соціально-економічній, науково-технічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові.
  • Орден «За заслуги» II ст. (18 вересня 2004) — за досягнення значних спортивних результатів на XXVIII літніх Олімпійських іграх в Афінах, піднесення міжнародного авторитету України.
  • Почесна відзнака Президента України (23 серпня 1995) — за видатні спортивні досягнення, особисті заслуги в утвердженні авторитету і світового визнання українського спорту.
  • Хрест «За мужність» (7 серпня 1996) — за видатні спортивні перемоги на XXVI літніх Олімпійських іграх в Атланті, особистий внесок у піднесення авторитету і престижу України в світі.
  • Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (4 вересня 2008) — за значний особистий внесок у розвиток олімпійського руху, підготовку спортсменів міжнародного класу, забезпечення високих спортивних результатів національною збірною командою України на XXIX літніх Олімпійських іграх в Пекіні.
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України (16 вересня 2004.)